Місяць четвертий

Четвертий місяць життя Даринки запам’ятається мені її сміхом. Ми навіть називали її сміхотулька. Даруся вже вміє сміятися по-справжньому, з голосом. Це так кумедно – ротик відкритий повність, очки розтягнуті і звуки типу ги-ги-ги-ги. Відчувається, що тепер вона краще розуміє коли з нею спілкуються, на кожну усмішку вона дарує свою, милу і ніжну усмішку. Інколи, коли вона не спить в ночі або починає жалітися, що її не беруть на руки, хочеться не неї посердитися. І в цей момент вона так чарівно усміхнеться, що залишається одне бажання – притулити її міцніше і поцілувати.













Ще весела штучка – висування язичка. Особливо коли це в поєднанні з слинями і під тиском повітря. Ховайтеся всі бо будете мокрі!

Дара вже може сама бавитися іграшками – брати і кидати. Але найбільша забава це спробувати все на смак. Якщо щось нове потрапляє до її рук то в першу чергу вона це тягне до ротика. Тому спробували ми вже на смак і пакети, і газету, і нитки…

Здається скоро почне Даринка сидяче життя бо вже зараз втримати її дуже важко. Вона розкусила, що світ можна бачити під іншим кутом зору, який їй подобається більше. От і гуляємо ми тепер так – візок в одній руці Даринка в іншій. А якщо положити то опирається вона на лікті і демонструє що сидіти хоче.

Приємно, що Даринка вже краще розуміє себе і людей навколо. Вона може бавитися сама з собою, говорити, випробовувати себе на нові дії, рухи. І, звичайно, досягнення цього місяця – це сприйняття інших людей (особливо дітей) і контакт з ними.