Сидячий зубастік

Після певних мук, безсонних ночей, багато зусиль Даринка набула ще один дуже важливий навик і «виростила» чарівну штучку.

1. Опа-опа я сиджу! Коли Дарусі вже зовсім набридло лежати вона постійно «просилася» щоб її припідняти. І як тільки ми її садили вона зразу усміхалася на весь рот. Але це було не надовго бо Даринка відразу завалювалася то в право, то в ліво, то, що найсмішніше, в перед. І от на цих вихідних ми помітили що Дара, виявляється, вже сидить сама довший час з рівною спинкою і при цьому бавиться іграшками. Подобається їй це дуже-дуже! Вона крутить головою в різні сторони, бере руками іграшки, тягне їх в рота, махає ручками ніби хоче полетіти і така щаслива від того, що робить все це сидячи. До речі, батькам це також подобається. Можна вибігти на кухню чи в коридор потім швиденько підморгнути дитині, яка сама себе забавляє, і побігти назад. Всі щасливі!
2. Останні два тижні Дара постійно просиналася вночі, важко засинала, смоктала кулаки, жувала все підряд. Ми передбачали що це готуються з’явитися зуби. Але хто б подумав, що все відбудеться так швидко. І от 27 жовтня ми побачили, що щось біліє в Даринчиному ротику. Так-так, це був нижні, передній, лівий зубчик. Ух, а який гострий! З того часу ми чухаємо собі пальці об цей зубчик. Дарині приємно, а нам весело. З кожним днем він висувається все більше і більше. Даруся отримала нову кличку – зубастік.