Театралка-танцюристка

На цих вихідних я отримала просто величезне задоволення і радість від того, щоб була з своєю сімейкою і мала можливість спостерігати за Дарусіком. Так склалося, що перші тижні квітня з початку я, а потім тато були у відрядженні. Тому всі дуже скучили одне за одним J. І ці вихідні ми провели дуже різноманітно, насолоджуючись емоціями, фразами і поведінкою, якою нас дивувала Даринка.

1. Ми ходили в ляльковий театр. Спочатку Даринці ця ідея не дуже подобалася, вона навіть хотіла піти з відти. Але потім тато купив сік і все стало веселіше. Даринка приблизно пів години серйозно дивилася виставу з ляльок. Вона навіть не відволікалася на наші запитання, коментарі. Казка була про червону шапочку. Коли все закінчилося я подумала, що Даринці ця вистава була за рано і що вона нічого особливо не запам’ятала. Але як я здивувалася коли вона потім відповідала на всі наші запитання про виставу. Вона все зрозуміла, запам’ятала і всім кого ми бачили протягом наступних днів вона розповідала сюжет і показувала як дівчинка співала пісеньки.

- Даринка, про кого була вистава?
- Ляля і мама
- А куди йшла ляля?
- Баба- А що вона їй несла?
- Ням-ням і пий-пий
- А кого вона зустріла?
- вока, ууууууууууууууу (вовка)…..

2. Ходили ми також на конкурс танцю до нашої сестрички Христі. Все дуже серйозно – стандартна латиноамериканська програма, багато дітей, турів, відборів. І знову Даринка сиділа на колінах пів години не відриваючи очей. Я просто вражена. Взагалі то Даринка дуже активна, її важко втримати на одному місці. А тут пів години з відкритим ротом не рухаючись. І коли їй вже трошки надоїло сидіти, вона взяла своє платтячко в руки і пішла на майданчик танцювати. Коли я намагалася її стримати вона почала плакати не розуміючи чому і їй не можна взяти участь в конкурсі. Коли була маленька перерва Даруся пішла танцювати, при цьому вона ставала на пальчики і розводила руки в сторону, потім махала руками – все як в самбі і квікстепі J. А в вечері вся ця програма повторилася у Христі в дома. Христя показувала майстер-клас, а Даринка абсолютно все повторювала. Що цікаво, танці Даринки змінювалися залежно від музики – швидкі, повільні, стрибальні рухи все було відповідно J. І на прощання – вальс! Даринка виконала його відмінно – крок вперед, крок в сторону, крок назад…. І, звичайно, потім оплески і поклони.