Починаємо жити...

Перших п’ять днів свого життя Доня разом зі мною провела в пологовому будинку. Ми майже не розлучалися, притиралися одна до одної. Доня вчилася їсти, а я годувати, звикали до нового режиму в ночі, навчилися міняти підгузники… О, а яка була подія коли на третій день вона покакала. Я аж розгубилася :). А по вечорах в нас були затяжні посиденьки з татом. В цей час дитинка міняється кожного дня (риси обличчя, міміка). Це так цікаво спостерігати.

Нарешті нас відпускаються до дому. Ми готувалися з самого ранку :). Виявилося, що готувалися не лише ми – нас зустрічали наші дорогі і близькі родичі, друзі! І от перша нічка в дома, в затишному ліжку, з мамою і татом поруч. Що ще треба для повного щастя :).