Ого, нам вже два тижні

За цей час в нас багато чого відбулося.
1. Вже тиждень як нашу доцю ми називаємо по імені – Даринка, Дарина, Даруся, Дарусенька, Дарусечка, Даруня, Дарунечка, Дара, Даронька, Дарочка, Дарка, Дарця, Дарчик… Вибрати ім’я було не легко. Ми довго думали і дивлячись по ночах на нашу дівчинку, зрозуміли що Даринка їй дуже пасує :). Надіємося їй також подобається :). Дарина в перекладі з древньогрецької означає «переможниця».
2. Ми вже гуляємо, правда в більшості випадків на балконі :). Один раз ми виїжджали на природу, випробували кріселко в машині і поспали на чистому повітрі. Весь час так і пролежали – як грибочок в травичці.
3. Даринка вже зовсім не плаче від масажу. Тепер їй цей процес навіть дуже подобається. Особливо розведення ніг і поглажування спинки. Муркотить як котик.
4. Одна з неприємних процедур – миття. Пупчик в нас ще не відпав, тому ми миємося як в польових умовах – обмиваємося, оптираємося, мажемося… І в цей час бідні наші сусіди – Даринка кричить на весь голос. Тато намагається забавити, заспокоїти, а я швиденько зробити всі процедури.

5. Ооо, справжня дівчача подія – ми вділи перший раз платтячко. Така краса!!! І привід в нас був серйозний – тато захистив магістерський диплом на відмінно. От ми його і зустрічали в всій своїй красі :).

6. Сьогодні в нас День Народження – два тижні, і провели ми цей день дууууже насичено. Ми отримали свідоцтво про народження. Перший раз поїхали в гості до бабці Оксани, діда Мирона, вуйка Остапа (цікаво вони вже звикли до того щоб їх так називати :)) і Даринка залишилася з ними сама, без батьків, на цілих 3 години :). Ми купили коляску і сьогодні перший раз вже в ній прогулялися біля озера на Позняках. І ще – в нас відпав пупчик!!!

А взагалі, Даринка міняється кожного дня. Дивлюся на неї і розумію що сьогодні вона вже не така як була вчора. Даруся тепер може не спати пів дня (ну і звичайно інкоди пів ночі :)), розглядати своїми оченятами все кругом. Видає такі цікаві звуки типу агу-ага і скрипить як мишка. Вона з величезним задоволенням слухає колискові Росави і мої, які я переважно складаю на ходу :). Просто рота відкриває коли чує спів.

А скільки ще всього на нас чекає...