От такі ми активні

Оооо, стільки всього хочеться написати поки з’явилася годинка часу. В цей момент Даринка з татом проводжають бабцю Оксану. І робить вона це по-новому :) - тато надів слінг (так, так ми вже другий день гуляємо в слінгу!), притулив доню до себе і побіг, поки вона ще не дуже закричала :)…. І так, по-порядку…
Тепер програма дня в нас більш насичена: спимо менше, більше гугукаємо і роздивляємося все навколо, гуляємо вранці і в вечері. Ну і звичайно їмо, їмо, їмо… Коротко кажучи, мама немає часу бити байдики :).
Один з важливих нових ритуалів – купання. Купання – це така штука, коли готуєшся цілий день (кип’ятиш воду, запарюєш травичку, робиш розминку тіла… ) а потім приблизно 10 хв. бовтаєшся в воді. За третій раз Даринка ванну полюбила, плакала тільки в останній хвилини :), а так тільки лежала в воді, широооооко відкрила очі, губи склала і трубочку і ніби очікувала, що з нею буде відбуватися. О, а як в цей час примовляє мама з татом, щоб «розслабити» Даринку – і віршики находу, і пісеньки про все що хочеш, раз тато навіть англійською заговорив (до речі, помогло). Найекстремальніші хвилини - зразу після купання. Даринка кричить на всю горлянку, а ми намагаємося заспокоїти, зігріти я з одної сторони, тато з іншої… І ще потім важливо встигнути помазати, натерти, витерти всі потрібні місця… В хаті настає ідеальна тишина, коли після всіх цих мук Даринка притуляється до груді, смокче молочко і видає приблизно такі звуки куть-куть-куть-куть. Признаюся чесно, в цей момент ми з Назаром на-пів теплі, з чола капає піт, розвалилися на дивані (бо піти самому помитися вже важко) і заглядаємо в ліжечко Даринки, бачимо цей ангельський вираз обличчя, цю неповторну красу і душа просто розривається від радості!!! От така вона, батьківська любов!
За цей тиждень в нашому списку «Я там була» появилося багато нових місць: заїжджали в пологовий будинок з т. Оксаною і д. Романом де народилася Даруся, приймали сонячні ванни на пляжі, ходили в ресторан з д. Любчиком і т. Василиною, заходили в гості в офіс «Світ гармонії» куди ще в животику ходила на курси для батьків……
Ха, ще ми почали займатися спортом. Як писав д. Різенко в останньому коментарі, теніс ми вже граємо ого-го як! Поки ми просто морально підтримуємо тата, але треба сказати це допомагає – перемога бала наша :)!!!
А так ми насолоджуємося кожним вечором, коли збираємося всі троє, отримуємо велике задоволення розглядаючи Даринку, отримуємо досвід батьківство у всякі нестандартні моменти, а Даринка не перестає нас дивувавати.