2. День народження тата ми святкували три дні. За цей час Даринка «поспілкувалася» з друзями батьків, побачила своїх родичів, почула нові звуки і розмови, відчула дотик нових рук і ласку близьких. Ха, ще й отримала подарунки в честь татового дня народження. А ще, надіюся, вона відчувала всі ці хороші слова і побажання, які звучали в ад
3. Даруся «ходить» в супермаркети за покупками. На початку ми вивчали продуктові товари, а тепер вже «ходимо» вибирати і одяг для батьків. Ох, я така рада що Дарі це подобається (висновок з її вигляду – губи трубочкою, очі великі), коли виросте буде мамі компанія на походи в магазини.
4. Даруня вже встигла познайомитися з своїми однолітками, правда вони всі трохи старші за неї. Кожного разу вона відводить погляд і починає придивлятися тільки коли ми стукаємо її ножкою чи ручкою до ножки/ручки іншої дитинки. Можливо це така скромність, бо в більшості випадків це хлопчики.
5. Напевно Даруся вже розуміє, що іноді батьків можна не надовго відпускати. От вона і залишається інколи з бабцею і дідусем в той час коли батьки ходили в кіно, їздили на роботу, ходили в клуб, де таких як Даринка поки не пропускають :).
Отже, Даринчин світ стає «ширшим» і більш насиченим…
Дуже нам подобається ваш, тобто Даринкин блог. Дуже чуттєво пишите :-) і фотки класні. молодці. Особисте запитання від Данкана - як на все це вистачає часу? Ми свої епістолярні роботи поставили на тривалий "холд". Герої!
ВідповістиВидалитиВітаємо Назара із днем народження що минув. Оля
Дякуємо, Оля. Ми вже призвичаїлися робити кілька речей одночасно :). Крім того наша донечка нам допомагає, тобто не заважає :).
ВідповістиВидалити