Другий місяць – па-па

Ну от, тепер Даринку не називають - немовля, а двох-місячною дитинкою. А дитинка вже виросла огого!

• Відчувається, що батьки вже стали рідними особами. Як Дара радіє зранку коли бачить з одної сторони тата з іншої маму – починає посміхатися, розповідати всякі історії (ми по емоціях намагаємося зрозуміти про що мова), кожного вечора зустрічає тата з усмішкою. Якщо щось не так – руки батьків відразу заспокоюють. Так приємно бачити коли дитинка усміхається!
• Дарина стала дуже цікавим співрозмовником – приблизно 40 хв., вона може агукати, агакати, ахати, ухати. Головне щоб це був діалог. Як тільки вона чує, що звертаються до неї і дивляться в очі то намагається відповісти взаємністю.
• Нове відкриття – Даринка співала разом з мамою «Я лисичка, я сестричка» від початку до кінця. Як тільки мама зупинилася, Даринка замовкла також.


• Тепер перерва між їдою – 3,5-4 години. І це дуже круто, особливо вночі :).


• Даруся добре, впевнено тримає голову, тому додали ще кілька фізичних вправ – стрибає в повітрі, нахиляється в різні сторони, розтягує свій хребетик і плаває як маленька жабка.
• О, як Даруся виросла - 60 см., 5,550 кг. Одяг, який був при народженні вже маленький. За цей місяць в нас оновився гардероб одягом для доросліших :) - плаття, спіднички.
• А взагалі Дара дуже витривала, сильна дівчина. Останні 2 тиждні в нас в квартирі 30 градусів. Дорослим голова крутися, а вона спокійно сприймає все, що навколо неї.

Здавалося б для такої маленької дитинки все тільки починається. Але насправді Даруся вже так багато невідомого відкрила для себе. Кожен шум, звук і погляд спочатку сприймає з осторогою, а потім звикає. Ці здивовані, великі очки постійно розглядають все кругом. Хочеться, щоб ця дитяча зацікавленість і бажання пізнавати щось нове залишалася на довго. Підросли ми і вже вирушили сьогодні в тур по західній Україні до всіх родичів.