Мандрівниця

Ох, нарешті ми добралися до нашого блогу! З цим відпочинком зовсім не було вільного часу. Наш тур вдався – проїхали приблизно 1700 км., відвідали 7 різних міст/сіл, познайомилися з величезною кількість родичів, друзів.

• Даринку можна сміливо зараховувати до числа активних мандрівників. Вона просто вразила своє витривалістю до лежачого положення в машині (600 км. до Львова з одною зупинкою на перекуску). В машині Дара або засинає, або роздивляється, як міняються картинки за вікном, або просто агукає.
• Перших 5 днів ми провели в прабабці Нусі і прадідуся Ігоря на їх дачі. Після спеки в Києві це був такий кайф гуляти в сосновому лісі, накриватися в ночі ковдрою, мокнути під дощем, нюхати квіти…
• Потім перекочували до бабці Олі і дідуся Юри. Ой, як це було класно спати в саді, гуляти в парку, розглядати квіти, дерева, траву… Кожного дня ми прогулювалися по господарстві і Дара приглядалася, агукала до всього що було перед очима. От вона – дитяча безпосередня радість всьому.
• За ці канікули в Дарусі виробився сепур режим. В 21.00 купання, 21.30 перекуска, 22.00 міцний сон. І якщо пропустити купання то вже її ніхто не розбудить. При цьому Даринка присипає себе сама – гладить ручками по обличчі, потирає очі. Напевно, це так чисте повітря виплавало. А може то вже вік такий…
• Даруся кожного дня купалася в воді, яку ми набирали в різних святих місцях – монастир в Уневі, джерело в Раковці, криничка на Гринчисі (тут було з’явлення Божої Матері). Даринка вперше почала усміхатися під час купання. І ще Дара, разом з родичами, «пройшла» Хресну Дорогу, яка проходить через ліс в Страчі. Впевнена, наші молитви і енергетика цих місць додадуть Даринці здоров я і наснаги до життя.

З купую нових вражень, відчуттів, великими щочками і новими вигуками повернулися ми в свою хатку.