Даруся в попередні місяці свого життя видавала різні звуки. І ми завжди так раділи коли, бачили її старання щось нам розповісти. Коли чули щось нове, то починала з нею говорити на її мові. Але те що вона вимовила пару днів назад, не порівняти ні з чим, за своїм емоційним наповненням. Це було слово МАМА! Чітко, виразно, з паузами між повторами і основне ніжно, віддано, щиро. Даринка сиділа на дивані, в момент коли я відійшла почулося: «мама». Я обернулася і Даринка повторила: «мама». Це було так зворушливо, в мене мурашки пробіглися по тілу. Я ста
ла її обнімати а вона кілька разів повторювала це слово. Не забутні відчуття. Цікаво те, що коли ми просимо її сказати мама, говоримо самі по 20 раз, вона мовчить. А от коли зовсім не очікуємо, раптово вона починає щебетати.
Тепер слово мама може ще вживатися разом з «ням» чи «гам». Сидить Даруся в своєму кріселку на кухні і говорить: «Мама, ням». Всі знають що треба давати сухарика.
Тепер слово мама може ще вживатися разом з «ням» чи «гам». Сидить Даруся в своєму кріселку на кухні і говорить: «Мама, ням». Всі знають що треба давати сухарика.
Коли Даруся була в нас (а Світлана на роботі), вона теж багато раз говорила слово "мама", а моя мама відповідала "нема мами":)
ВідповістиВидалити